Menu

     Студентка групи ХТ-4-5 Ярославна Каширіна на чолі з Народним Майстром України Ярославом Онковичем брала участь у виставці в Київському Палаці дітей та юнацтва. Отримавши глибокі знання в області хімії завдяки хімічній спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» в нашому університеті на факультеті БТЕК, а також вже здобутій спеціальності молодшого спеціаліста хіміка-технолога, наша студентка спромоглася допомогти гуртківцям перетворювати їх задумки у витвори мистецтва.

     Ярославна Каширіна приготувала шихту для створення керамічної поливи — склянистої рідкої маси, що складається з певного співвідношення оксидів металів та дрібномеленого SiO2, а також керамічної суміші та напівпорцелянової маси. Рецептура підбиралася, виходячи з параметрів печі для випалу у гуртку, тобто для температури не вище ніж 950 oС. Тому потрібно було підбирати певні пропорції високотривких та низькотривких компонентів, спіснюючих матеріалів та домішок, які врівноважують «жирність» в глиняній масі. Фірма ООО «Фідер» разом з її директором Костянтином Писанцем та директором хіміко-технологічного процесу Миколою Єрмольським допомогли та забезпечили всім необхідним.

     Неможливо не пригадати те, що гончарі з давніх часів славили Україну своїми виробами, це була особливою ознакою нашого народу, завдяки нашій багатій землі. Цікаво, що пігменти в глині та глазурі — це неорганічні сполуки, котрі можна розділити на дві групи: оксиди та фарбувальні речовини. Зазвичай використовуються оксиди природного походження. Найчастіше — купрум оксид, який в окислювальному середовищі випалу приймає зелений колір.

     Надалі, композиція  покривається глазур’ю і в деяких місцях будуть міститися скляні вставки, що нададуть роботі загадкового і більш привабливого вигляду. Важкість роботи хіміка-технолога полягає в підборі коефіцієнта термічного розширення матеріалів, бо при складанні рецептури  використовувалась понад десяти видів глин з родовищ України, таких як: Криничанське родовище, Ділянка біля с. Таценки (Київська область), Переяслівське, Гаражівське та інші.

      Щоб випал пройшов вдало, треба враховувати особливість кожного компонента окремо, і в сумі в однорідній суміші. Наприклад, червона жирна глина випалюється при 850 0С, але не вище 1050 0С в залежності від родовища, біла глина що містить спіснюючі домішки — при 1050 0С, але не вище 1150 0С,  зелена при 900 0С.

Глина є кристалічним матеріалом. Кристали формують мінерал класу алюмосилікатів — каолініт. Його склад: 47% силіцій(IV) оксиду, 39% оксиду алюмінію (Аl2О3) і 14% води (Н2О). Змішуючи різні типи глин, покращується зовнішній вигляд після випалу, легше робити художні моделі та вона має ще багато інших плюсів.

Така ж сама історія з керамічними фарбами, де робота теж має справу з температурами випалу, тому деякі кольори вигорають зовсім без залишку, деякі виявляються інакше, ніж розраховував художник, і абсолютно всі  поливи взаємодіють одна з одною, а їх компоненти вплавляються і розтікаються не зовсім передбачуваним чином. Кожен колір глазурі має свою температуру прояву, при недостатній температурі фарба не зможе проявитися, при високій може відбутися закипання, що в свою чергу призведе до утворення повітряних пухирців та підгоряння.

 

    Будь-яка керамична майстерня — це завжди хімічна лабораторія, а кожен випал — це взаємодія спектру хімічних елементів за умов високих температур. Саме тому підбір поливи є колосально важливим завданням, а записи «рецептів» особливо вдалих поєднань — це унікальна інформація і, навіть, таємниця, на ряду з таємницею пропорцій запашних компонентів в парфумах.

     Отже, студентка Ярославна Каширіна мала змогу як хімік-технолог займатися приготуванням рецептури та вдало підібрати потрібний коефіцієнт термічного розширення для керамічної маси й для поливи, провівши серію дослідів.

     Як ми бачимо на прикладі дитячої композиції, керамічна полива має широкий спектр ефектів: утворення об'ємних пухирців, матова, глянцева або напівпрозора поверхня, дітям найбільше подобається ефект кракелюру – коли після випалу проявляються декоративні  тріщини середнього розміру. Тому при декоруванні кераміки, крім звичного для всіх нанесення зображення на виріб, можна використовувати ці ефекти, що, власне, і є основною «цікавинкою» професійних керамістів.

     Тут слід зауважити, що полива є склоподібним матеріалом і має той же склад, що і скло: польовий шпат, бура (декагідротетраборат натрію), кварц, оксиди свинцю або олова, але температура для варіння скляної шихти вища, тому хімічні елементи спікається повністю, з них вигорає кисень, який в недопаленої глазурі залишається у вигляді бульбашок, що теж є своєрідним декором.

     Слід виділити чотири основні ознаки поливних ефектів: колір, ефектарність, прозорість і блиск. Всі ці ознаки залежать від одного і того ж - в першу чергу від способу випалу, хімічного складу глазурі і її густини, і підбір оптимального діапазону та написання рецептури покладаються на плечі хіміків-технологів.

     Треба зазначити, що глина ще з давніх часів використовувала в усіх народах. З неї робили посуд та іграшки, а в сучасному світі глина також відіграє велику роль, ставши косметичним засобом по догляду за шкірою рук, обличчя і тіла в цілому, і навіть як харчова добавка. Харчова глина — це природне джерело мінеральних солей і мікроелементів, який використовується як харчова добавка в раціоні дорослих і дітей.

Алюмосилікат, Е559
Інша назва: Каолін, силікат алюмінію, «біла глина», Е 559, Е-559.

     Після видобування вона проходить багатоступеневе очищення для отримання безпечного, екологічного продукту з багатим набором корисних компонентів. Харчова глина є природним сорбентом, який застосовується для очищення організму від шлаків та токсинів.

     На сучасному етапі, глина та напівфарфор набули дуже великої популярності у виробництві посуду, який обов’язково вкривається поливою. Тому вироби проходять особливу сертифікацію на екологічність та безпеку. Особливо нашу увагу привертають яскраві фарби посуду. Такі кольори виникають завдяки наявності у складі поливи певних оксидів металів, таких як: кобальт(II) оксид,  що дає колір від світло- до темно-синього; хром(III) оксид - зелений, а при наявності олова - рожевий, червоний; купрум(ІІ) оксид використовують для отримання смарагдово-зеленої, синьо-зеленої глазурі, а також глазурі мідно-червоних відтінків при відновлюваному випалі; сполуки з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; оксид заліза (III) - від жовтого і червоного до коричневого і чорного.

     Для нас ці речі вже стали звичними та непомітними, ми перестали приділяти їм увагу, забули історію, та мало цікавимось тим, як такі гарні речі з’являються на світ. Але це етапи розвитку людства, які не можна забувати, тому потрібно привчати людей ще з малого віку про те, що навіть невеличкий виріб — це велика сума здобутків з багатьох наукових галузей.

 

Фото 1. Я. Каширіна з з перетертою міддю у керамічній ступці та Я. Онкович з однією зі своїх учениць.

 

Фото 2. Я. Каширіна та Я. Онкович з учнями на виставці. Збірка художньо-керамічної композицію «Київ - наше місто», що була виготовлена з багатокомпонентної керамічної маси.

 

Фото 3. Дитяча композиція «Київ - наше місто».

 

Фото 4. «Київ в ночі», композиція виконана художнім колективом гуртка кераміки.

Сайт університету НУХТ

Сайт факультету БТЕК

Instagram кафедри

Журнал успішності студента

Погода в Києві

Статистика

Користувачі
5
Статті
186
Перегляди статей
35324
Go to top