Майже кожна пересічна людина вважає себе фахівцем у приготуванні їжі, не розуміючи того, що це складна наука, якій присвятили життя видатні науковці. Необхідність створення навчального закладу, який би готував інженерів-технологів для харчової промисловості, дуже добре відчували провідні учені-хіміки — професори Д.І. Менделєєв, О.М. Бутлеров, Ф.М. Гарнич-Гарницький, П.П. Алексєєв, М.А. Бунге та інші ще понад 130 років тому. Вони читали курси публічних лекцій, а кошти, отримані за них, перераховували у фонд організації училища цукроварів, на які у 1884 році було побудовано перші класи в м. Сміла.

Національний університет харчових технологій (НУХТ) започаткований як спеціалізований технічний навчальний заклад для підготовки хіміків, хіміків-технологів та майстрів цукрового виробництва, значну увагу приділяє хімії як науці, а також хімічній освіті, зокрема підготовці фахівців-хіміків. Тому, окремо слід зупинитися на видатних вчених хімічної галузі, що працювали в різні часи у нашому закладі та зробили значний внесок у хімічну науку.

Кафедра фізичної та колоїдної хімії. Створена в рік заснування Київського інституту цукрової промисловості (1930 р.). На момент створення вона об’єднувала декілька напрямів, які нині представлені на різних кафедрах і мала назву фізичної, колоїдної та аналітичної хімії. Першим завідувачем кафедри фізичної та колоїдної хімії був відомий вчений у галузі фізико-хімічних та колоїдно-хімічних процесів цукрового виробництва, доктор хімічних наук, професор Архипович Олександр Георгійович. Професору О.Г. Архиповичу належать перші роботи щодо застосування електрохімічних процесів для очищення соку у виробництві цукру. Він є автором 83 наукових праць, двох підручників, кількох монографій.

У довоєнні роки (1934-1937) кафедрою завідував доктор хімічних наук, професор Кудра Онуфрій Кирилович — видатний вчений в галузі електрохімії дисперсних систем. Згодом, з 1944 р. по 1975 р. — завідувач кафедри фізичної і колодної хімії КПІ. З ім’ям О.К. Кудри пов’язаний розвиток сучасної електрохімії та фізичної хімії. Він відомий своїми глибокими дослідженнями в області електролітичного отримання порошкових металів багатьох хімічних елементів та вагомим внеском у вивченні механізмів електролітичного розкладу речовин в розчинах. У цій галузі мав близько 200 наукових праць, з них 2 монографії та півтора десятка винаходів. В цей час на кафедрі працювали також видатні професори Фішер І.М., Гликман А.А., Піваруман, які виконали низку наукових робіт у галузі колоїдних розчинів високомолекулярних сполук.

У перші повоєнні роки кафедра фізичної, колоїдної та аналітичної хімії була об’єднана з кафедрою загальної та неорганічної хімії. У 1946–1953 роках кафедрою завідував видатний вчений, доктор хімічних наук, професор, академік АН УРСР Думанський Антон Володимирович.

У 1903 р. відбувся перший випуск Київського політехнічного інституту. Серед його випускників був і А.В. Думанський, дипломна робота якого “Колоїдальне срібло” серед інших звернула на себе увагу Д.І. Менделєєва, який був присутнім на випускних іспитах. Виділяючи цю і деякі інші дипломні роботи, Д.І. Менделєєв писав про їхніх авторів: “...они многое обещают в будущем... кончившие курс могут плодотворно служить благу Родины на избранных поприщах...”.

Життя і наукова діяльність академіка А.В. Думанського цілком виправдала передбачення Д.І. Менделєєва. Його по праву називають засновником колоїдної хімії у Росії а потім й СРСР. В якості приват-доцента Київського університету він читав вперше в дореволюційній Росії курс колоїдної хімії студентам хімічного факультету. У 1932 р. А.В. Думанський заснував Інститут колоїдної хімії АН СРСР, також він був фундатором наукового журналу “Колоїдна хімія”. У повоєнні роки А.В. Думанський очолив Інститут загальної хімії АН УРСР та колоїдну лабораторію, яку в 1967 році було трансформовано в Інститут колоїдної хімії та хімії води АН УРСР, директором якого став учень А.В. Думанського Ф.Д. Овчаренко. Професор А.В. Думанський та його учні обґрунтували значення зв’язаної води в технологічних процесах цукрового, крохмале-патокового, хлібопекарського, бродильного та інших виробництв. З ініціативи та за редакцією А.В. Думанського вийшли збірники “Коллоиды в процессах пищевой индустрии” (1946), “Коллоиды в пищевой промышленности” (1949). Він є автором книги “Вчення про колоїди”. Під керівництвом і за консультуванням А.В. Думанського підготовлено понад 50 кандидатів і близько 20 докторів наук. Він — автор понад 250 наукових праць, зокрема низки монографій і посібників. У 1945 р. А.В. Думанський був обраний дійсним членом АН УРСР.

З 1953 по 1962 роки кафедру очолив учень А.В. Думанського, випускник Київського політехнічного інституту, доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР Куриленко Онисим Данилович. Він заклав основи наукового напряму «Взаємодія дисперсної фази з дисперсійним середовищем у колоїдних системах». Значну увагу приділяв вивченню закономірностей впливу електричних полів на поведінку гетерогенних колоїдних систем. Під керівництвом О.Д. Куриленко на кафедрі широко розгорнулися дослідження у галузі термодинаміки та гідрофільності дисперсних систем і високомолекулярних сполук. Започаткував роботи з дестабілізації модельних та практично важливих дисперсій за допомогою флокулянтів. Проводив цикл робіт із синтезу перспективних іонообмінних смол і вивчення їх гідрофільності та іонообмінних характеристик.

У 1954 році від кафедри в самостійний підрозділ було відокремлено кафедру загальної та неорганічної хімії. У 1965 році було виділено у самостійну структурну одиницю кафедру аналітичної хімії.

З 1970 по 1992 роки кафедрою фізичної і колоїдної хімії завідував Фесенко Валентин Васильович – доктор хімічних наук (1968 р.), професор, лауреат Державної премії України (1985 р.) у галузі науки і техніки. Науково-дослідна робота була спрямована на дослідження термодинамічних та фізико-хімічних властивостей тугоплавких сполук та композиційних матеріалів, які проводилися у тісному співробітництві з науково-дослідними інститутами НАН України та вузами СРСР, Болгарії, Польщі. Ним було опубліковано три монографії: «Испарение тугоплавких соединений», «Редкоземельные материалы и их тугоплавкие соединения», «Термодинамический состав карбидов» та більше 100 друкованих праць. Підготував п’ять кандидатів наук.

З 1992 по 2008 роки кафедру фізичної і колоїдної хімії очолював доктор хімічних наук, професор, академік ІА України, лауреат премії Ленінського комсомолу ім. Артема (1968 р.) Манк Валерій Веніамінович. Головним напрямом його наукової діяльності є фізична хімія харчових продуктів та технологій їх використання. В.В. Манк є автором двох монографій: «Изучение взаимодействий в ионообменных смолах методом ЯМР» та «Спектроскопия ядерного магнитного резонанса воды в гетерогенных системах», близько 300 наукових праць та методичних вказівок, має понад 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Підготував трьох докторів і 20 кандидатів наук.

Instagram кафедри

Журнал успішності студента

Сайт університету НУХТ

Сайт факультету БТЕК

Go to top